У непоганого письменника Віктора Смирнова є гарний роман «Жду и надеюсь» про українських партизанів. Є навіть екранізація 1980 року з молодими Меншиковим і Сумською (не та, але родичка), треба глянути. https://ru.wikipedia.org/wiki/Жду_и_надеюсь
Сюжет такий – хлопець у дитинстві (в Києві та селі неподалік) важко постраждав від народу (соціальне походження не те, манери і т.п.), але внаслідок складних душевних процесів (якими сюжет і наповнюється) вирішив віддати за народ життя.
Наскільки розумію, розкриття стокгольмського синдрому досить оригінальне для радянської літератури того часу, хоча звісно цензура зрозуміла по іншому - як перемогу світлого майбутнього над темним минулим і т.д.

Бачити кращі сценарії, намагатися донести суспільству, отримати ксенофобію "ми живемо правильно", не озлобитися та не почати мститися лохам, а лише плюнути чи махнути рукою.

Розташований на середній за розміром планеті біля зірки «жовтого карлика» галактики «чумацький шлях». Щодо походження серед обслуговуючого персоналу та пацієнтів єдності немає. Застаріла традиційна версія – Творець планував зовсім не його, але щось пішло не так і «маємо те, що маємо». Нова прогресивна – ніщо взяло та вибухнуло, внаслідок чого утворився Всесвіт і зокрема він, а потім органічний бульйон еволюціонував у персонал і пацієнтів.
Впродовж історії палати та корпуси регулярно билися між собою. За традиційною версією, Творець не зовсім махнув на деградантів рукою, намагається віддалено виховувати, що потребує покарань у вигляді фізичних страждань, інфляції і т.д. За прогресивною версією, тому що погано керує персонал. Із останнім теж не все просто. За старою школою призначав себе за правом сили сам із спадкуванням посади нащадками. За новою його обирають пацієнти. Обидва варіанти «не торт».
Нещодавно побилися сусідні палати. В одній перебували переважно хворі манією величі (палату постійно потрібно розширювати), в іншій синдромом Дауна (обрали собі лікарем клоуна). Інші палати та поверхи переважно не стоять осторонь – уболівають, допомагають і т.д. Нічого нового, в принципі.

Європейці більше познайомляться з нашим народом і передумають приймати його в ЄС. А тих, що набігли, виженуть при першій нагоді. Поки по суті заборонили ввезення тварин - напевно почали наші громадяни вигулювати собак без поводків, викидати на вулиці і т.д. Дозволили лише чіпованих, а вживляти будуть одиниці. Переважна більшість радше вижене, напевно в Чопі і т.д. кількість викинутих останім часом із поїздів собак і котів вже перевищує кількість місцевих мешканців на "радість" останнім."Як полігон для нової зброї ви ще сяк-так, а жити з вами ну нафіг". А я вже скоро 50 років як із цією бидломасою страждаю, в регулярну (досвід!) поіздку на велосипеді за місто збираюсь як середновічний лицар у важких обладунках - відбиватися від собак і господарів. Європейці такі історичні реконструкції навряд чи переймуть.

Для чоловіка "без гальмів" знищення собі подібних цілковито зрозуміле - в результаті більше самиць і територій і менше конкуренції. У самиць інше "кіно", яке впливає теж - материнський інстинкт, для реалізації якого треба робити самців слухняними та слабкими, що псує їх бійцівські якості. Отже, після досягнення з москалями парітету в артилерії наступне вирішальне питання - в кого більше підкаблучників?

- американская газета "New-York Daily Tribune" и ее английский корреспондент К. Маркс. Часть вторая, первая лежит тут.




Как и прежде, будет много "зрады" и мало информации. Чудес не бывает и не допущенный в "высшие сферы" немецкий журналист реагировал в основном на внешнюю сторону конфликта, который, выражаясь словами тогдашнего британского государственного деятеля, выглядел так: "Европе навязывали войну". Тем не менее, повторю сказанное мною в первом посте - очень многое из написанного Марксом в 1853 г. совершенно аутентично выглядело бы сегодня, с поправкой на куда меньшие интеллектуальные потенции читателей современных СМИ и связанную с этим необходимость "упрощать стиль".

Но я уже умолкаю, предлагая вам самим позаниматься марксизмом.


( Read more...Collapse )

Звісно москалі дебіли і т.д., але з іншого боку у воюючій країні обирати головою держави спочатку баригу, а потім клоуна (та ще завзято сперечатися хто з них краще) - теж не дуже розумно, м'яко кажучи. А 14 році голосував за Яроша, він набрав мізер. У 19 за клоуна виключно тому, що гідні кандидати не мали шансів, а набридлий барига мав і треба було йому завадити. Чому не хотіли Яроша? "Бо війна буде". Ну ось вам війна з клоуном. А Ярош би далекобійної артилерії наробив або накупив та 3 лінії оборони перед Херсоном і т.д. утворив. Якщо доживемо, сподіваюся наступним президентом оберемо Залужного.

За пару тижнів до війни був на співбесіді в державному підприємстві. Керівник вийшов розмовляти на вулицю, чекаючи пропозицію "відкатика" з з/п. При цьому фахівець я непоганий. Але не дочекався, прийняв тупе молоде дівчисько, яка була на все згодна. І така корупція - системна.
Тепер до цього хабарника, внаслідок того, що держава раптово (!) виявилася недостатньо сильною, можливо завітає війна. Накопичене злочинним шляхом майно буде знищене, постраждає він і родина.
А мені належить ризикувати життям заради того, щоб уникнув він (і такі як він) цього? Та розбігся!

Если хорошо покопаться в дерьме неприязни вашего народа к нашему, то на дне большого корыта непременно отыщется зависть. 
Мы можем менять власть, а вы обречены терпеть этого мелкого пакостного старикашку 20 лет и неизвестно сколько еще. Мы можем ехать без визы в Европу, а вы нет. И т.д.
Почему так? Отвечу - хотя народы во многом схожи, но процент свободных людей у нас повыше. Его на России веками выжигали каленым железом, сочувствие вашим дедам. Австро-Венгрия была добрее с подданными.
С чего начался Евромайдан? Очень жестко побили, разогнали с него кучку студентов. Увидев это, ваши холуи залезли бы привычно подальше под лавку. Наши же свободные люди не зассали и пришли на него на следующий день в количестве миллиона! И не просто потоптались и разошлись (как недавно в Белоруссии), а добились своего, даже погибая под пулями.
Слабо повторить? Да! Но признать это в западло, поэтому начинается производство дерьма - хохлы проститутки Госдепа (сам Обама ходил этот миллион выгонял) и т.д. и т.п. Тут еще пропаганда кричит, что никаких украинцев нет, один народ мы. Нехорошо одна часть от общего коллектива, сидящего под лавками, отделяется! 
Вот это тебе правда нелицеприятная, готов осмыслить? 

Початок - із в`язниці повертається крутий чорношкірий мафіозо, який одразу ставить на місце білошкірих. На коліна не падають, але дуже вражені. Хоча перед жінкою повний підкабулчник.
Гарні актори, сценарист, але змушені робити те, що "піпл хаває".