Путін помилився, але не фатально - Україні бракує сил, а Заходу сміливості для повторення ним долі Гітлера. Чому Україна за роки незалежності перетворилася на слабку та спокусливу здобич, маючи на початку вільного життя потужну армію? Зокрема віддала за борги стратегічну авіацію, з якої зараз отримує ракетами. Рожеві поні з подивом усвідомили, що поруч у лісі живуть вовки? Як сталося, що рожеві поні керували табуном? Відповіді неприємні та небезпечні, можуть інтерпретуватися як ворожа пропаганда та неповага до людства.
Народу не зайшов, на торентах ледве знайшов, але помучився недаремно. Якісний чорний гумор про те як Білий дім бореться на міжнародній арені зі злом. Актуально для нас. У головній ролі постарілий, але зухвалий втікач із Шоушенку, ще багато гарних акторів. Але без Морганів Фріменів, мабуть тому немає популярності та продовження.
На початку війни молодша дочка втекла з тіткою до Франції. З одного боку успішно - змогла адаптуватися без початкового знання мови в іншій країни, поступила на бюджет університету Греноблі. З іншого молода дурепа така навіть у Африці, але там усе вийшло на європейський рівень. Купа претензій до французьких хлопців. Купа претензій до тамтешньої держави. Заміж каже не піду, дітей не хочу, тому що мало платять за них. У Скандинавії більше, тому вище народжуваність. Купа претензій до мене. Звісно не був ідеальним батьком - побухував і т.п. Але зміг якось у важкі навіть без війни дев'яності та початкові нульові зробити трьох дітей і виростити у цілому гідними. Тепер отримую "подяку". Каже краще б її не народжували, життя складне. П.С. Нещодавно замість грибів знайшов у лісі цуценя. Жалісна селянка не стала топити, викинула цілий виводок. Найспокійнішому пощастило, виявилося сучкою. Принаймні коли виросте не засудить, що погано годував і т.п.
Те, що сьогодні заслужено маємо, результат вибору у 19 році між клоуном та баригою (інші кандидати уваги лохторату не привернули). Навіть не знаю, що гірше для дурного народу - маразматичний диктатор або нікчемний обранець (москалі впевнені, що перше. Хтозна, побачимо). Мені тоді клоун теж здавався кращою альтернативою баризі, який під час Іловайська відкривав офшори та звично мутив далі "сліпі трасти" під понти про загрозу війни. Пару місяців тому прочитав у ТГ одного москаля, що в їхній армії наразі заведено трохи закусювати перед першою чаркою, щоб не дуже п`яніти. Здивувався, якби проти заведеної традиції. Пару тижнів тому випивав із бійцем ЗСУ - теж так робив. Один майже народ? Побачимо.
Наскільки розумію, глобальному Півдню набридло домінування глобального Заходу на всій планеті. Навіть прибережний острівець не повернути "до рідної гавані" без дозволу з іншого боку океану! Раніше терпіли, але досить! Є ще незадоволені західною гегемонією, от нехай вони і воюють! А ми допомагатиме. Захід теж не дурень і завбачливо надіслав у бійку свого "хлопчика для биття". Скоріше за все буде в нас із рашкою спільне майбутнє, але не таке, як їй хочеться. Загине багато Миколів та Іванів, а кому працювати потім? Європою доведено - мігрантам. Їх на глобальному Півдні вистачить усім. Косооке майбутнє. Можливо правильно, за власну дурість треба відповідати.
Маю давнього приятеля, відомого значною кількістю баб, які дали. Перетинаємося рідко, але відносно нещодавно гайнули велосипедами кілька годин по природі. По-перше, не виглядає щасливим. Постійна зміна партнерш явно виснажує, особливо після 40. А залишати звичне коло комфорту завжди важко. По-друге, дізнавшись із опису нової кандидатки що бізнесвумен, я поцікавився чи не боїться він опинитися в якості раба. Втома сприяє відвертості, відповів "є давно вже ним". Емансіпація, сучасні тітки люблять покірних! А залишає раб їх як і лічить - тікаючи з одного зйомного житла до іншого. Щоб колишня господарка не знайшла та жорстоко не покарала.
Пролог у 30 років: Значна частина російського народу замість того, щоб ставати північними еміратами, надрочувала на величне минуле, вилизувала дупу новому господарю, мозок якого не витримав. Значна частина українського народу замість того, щоб посилювати захист, обирала до влади клоунів/олігархів/завгарів/бухгалтерів/колишніх комуняк, які майже знищили армію. Значна частина європейського народу замість того, щоб із висоти власного розвитку попереджувати війни на континенті, боролася за права сексуальних меншин. Перший акт: На передньому плані українці роблять у своїх домівках євроремонт. У глибині сцени європейці будують загальні громадські вбиральні. Раптово вибігають росіяни та з вигуками "це наша земля" починать українців бити. Частина чинить опір, але більшість мчить до європейців та волає "рятуйте". Ті дивляться з подивом, але допомагають, із обережністю - ватажок росіян оре "тримайте мене семеро, жодного пісуара в Амстердамі не залишиться". Дія затягується, глядачі позіхають і дивляться на годинники.
У Гітлера атомної бомби не було, але хімічну зброю мав. Теж якби масове знищення. Та ракети, які могли закинути до Лондона і т.д. Але тодішні західні лідери в 1944 році не зупинилися на кордонах 1939 року, увійшли до Німеччини та надовго відбили в неї бажання порушувати міжнародне право. Хоча на публіці Гітлер поводився значно не адекватніше, ніж теперішня бліда тінь у кремлі. Підстав очікувати від нього Апокаліпсису було не менше, ніж зараз. Але не злякались, а він у підсумку застрелився в бункері. Схоже не дуже гарно розвинулася західна цивілізація з тих пір. Якщо міжнародні злочинці залишаються безкарними, до добра це не доводить. Як після першої світової, коли переможці обмежилися репераціями тощо. Лише Нюрнберг є запорукою тривалого миру та спокою!
Похмурий нуар "Капітан Алатристе" (2006). У головного героя не задалось особисте життя, тому тиняється по війнах і дуелях у пошуках смерті та нарешті знаходить її. Але не швидко, більше 2-х годин кіно.
На думку ліваків - демократів, Америка має брати гроші у багатих і давати бідним (за їх посередництва). Наприклад, нам в Україні чи мігрантам - мексиканцям. Праві республіканці не згодні з таким глобальним соціалізмом. Який шкодить як багатим, так і бідним, тому що обидві верстви позбавляє мотивації до розвитку. Навіщо напружуватись, якщо все одно заберуть? Або дадуть? Звісно легше чекати, коли вже дадуть, ніж усвідомлювати, чому потрапили в цю халепу та самостійно (без зміни одного "старшого брата" на іншого) шукати шляхи виходу з неї (перетворюючись у дорослу націю). Але легше та краще - не синоніми.
